Полуденна тінь
Про виставку
Жах не ховається у сутінках — він проростає з нас самих під сліпучим світлом опівдні.
Коли сонце у зеніті, тіні стають найчорнішими та найщільнішими. Саме тоді пригнічене виривається назовні. Герої не борються з монстрами вночі — вони зустрічаються з власною тінню (у юнгіанському сенсі) віч-на-віч. Чудовиська виростають із силуетів на траві, відбиваються у ставках, ховаються у кронах дерев. Це боротьба через усвідомлення.
Літературна основа — Рюноске Акутаґава (психологія, де персонажі стають монстрами під світлом правди) та «побутовий» Лавкрафт (сусід із надто довгими пальцями, тінь дитини, що живе окремо). Естетика японського кайдану — духи юрей у сонячному саду та образ Катава-ґуруми, переосмислений як прокляття, що спрацьовує рівно опівдні.
Візуальна мова — жорстке, без півтонів освітлення, де кожен предмет відкидає провально-чорну тінь, що часто живе власним життям. Радісна, майже «дитяча» палітра (золотавий, кіновар, блакить, рожевий) стикається з «хворобливими» плямами кольору.
Художник꞉ Стефан Стойков
Куратори проєкту꞉ Анастасія Муніч, Данило Ширінський
Учасники
Стефан Стойков — український художник, народився у 1997 році в Ізмаїлі, Одеська область. У своїй практиці художник звертається до образів різних історичних епох, переосмислюючи їх крізь сучасний контекст. Поєднуючи міфологічні мотиви, культурні алюзії та візуальні елементи масової культури, Стефан створює багатошарові композиції, у яких класичні сюжети співіснують із сучасними формами сприйняття. Основні теми автора — це міфологія, історична пам’ять, культурні алюзії, самотність людини, взаємодія класичного мистецтва та сучасної візуальної культури.